Останнім часом мені бракує концентрації уваги для того, щоб читати часто, чи читати багато. Кажу саме за “концентрацію”, бо виділити двадцять хвилин в день, щоб погортати якийсь роман чи нонфікшн – це об’єктивно не багато. А для того, щоб дочитати книгу – навіть, скажімо, одну на тиждень – більше цього і не треба. Десять сторінок тут, розділ там. Так і до невеликої новели не далеко. Тому в даному випадку справа саме в тому, щоб перестати скролити той довбаний ТікТок і сісти читати. Саме зараз наді мною нависає якихось сорок сторінок для того, щоб “подолати” Осаму Дазая і його “Браковану людину”.…
-
-
Я вже колись збиралася започаткувати тут рубрику, де по ідеї збираю цікаві ресурси для читання англійською. Одну добірку зробила і наразі поставила цю ініціативу на паузу, бо мені елементарно бракує часу пам’ятати про все прочитане і вчасно ловити себе на думці, типу “о, це може сподобатися читачам мого блогу”. Зате я можу поділитися з вами деякими вебсайтами, де ви самі зможете собі знайти навчальний матеріал до вподоби. На своєму ютуб каналі я ділилася цікавим способом брати електронні книги з бібліотеки, але наразі він вже не зовсім актуальний. Тому цей лайфхак я відкладаю у довгу шухляду, чекати кращих часів. Натомість пройдемося…
-
Вперше опубліковано в блозі «Гніздечко Гальці», 16 Червня, 2014 Матіос відновлює мою віру в сучасну українську літературу. Щоразу коли здається, що наші автори не здатні видати кількасот сторінок адекватного читабельного тексту, достатньо взяти до рук щось із творів Матіос і знову все добре. Мова Матіос дуже насичена і різнобарвна. Це не чиста літературна мова, а діалект, але на відміну від інших авторів, які таким грішать, в Матіос розповідь ллється єдиним потужним потоком, заповнюючи кожну клітинку мозку.