Останні кілька років, коли я підписуюся на читацький челендж у Goodreads, то завжди ставлю собі за мету 52 книги. Якраз виходить по одній книзі на тиждень, хоча це не обов’язково означає, що я встигаю читати аж так багато. Звичайно ж, колись було таке, що я встигала прочитати і більше сотні книг. Але то були студентські часи, коли часу і настрою було набагато більше.
Я ще плекаю надію повернутися до колишнього гіперактивного режиму читання. А тим часом доводиться боротися із нечитуном. Сьогодні я пораджу кілька книг із недавно прочитаного і прослуханого.
Talking as Fast as I Can: From Gilmore Girls to Gilmore Girls, Lauren Graham (“Балакаю так швидко, як тільки можу”, Лорен Грем). Мемуари відомої акторки з серіалу “Дівчата Гілмор”, де вона розповідає про своє дитинство, початок кар’єри, стосунки і багато чого іншого. Книга дуже щира і життєва. Я слухала аудіоверсію в начитці самої Лорен. Цікаво, що Лорен багато у чому схожа на свого персонажа Лорелай Гілмор, і водночас багато деталей її особистого життя виявилися прямо протилежними до того, що вона всі ці роки грає на екрані. Книгу я брала у бібліотеці, але якби її коли-небудь надумали перекласти українською, я б залюбки додала її до своєї колекції.
Fangs, Sarah Andersen (“Ікла”, Сара Андерсен). Коротенька графічна новела авторки популярних коміксів про будні коміксиста. Це нетипова історія кохання вампірки та перевертня. Це мила книга на пів вечора, яка показує фантастичних персонажів у звичайних і дуже людських ситуаціях.
Vanishing World, Sayaka Murata (“Зникаючий світ”, Саяка Мурата). Це була іще одна коротка аудіокнига з моєї улюбленої бібліотеки. Саяка Мурата мені подобається, і я вже прочитала та прослухала достатньо її книг, щоб почати прослідковувати в її творчості деякі лейтмотиви. Книгу можна назвати антиутопією, яка переосмислює звичні ролі людей у суспільстві і саме поняття “сім’ї”. Якщо порівнювати Саяку Мурату з іншими авторами антиутопій, яких я читала, то найбільше вона мені нагадує Олдоса Хакслі та його “Дивний новий світ”. Якщо коротко, то у цьому вигаданому світі саме поняття любові та шлюбу в сучасному розумінні не існує. Науковий прогрес стрімко прямує до того, щоб повністю забрати із цих процесів людину як особистість. В кінці все так перекручується в один бік, що я так до кінця і не можу зрозуміти, сподобалася мені ця книга чи ні. Якщо ви не боїтеся вимірювати межі свого морального компасу, то можу порадити почитати.
Be More Chill, Ned Vizzini (“Розслабся”, Нед Віззіні). Іще один графічний роман, хоча ця історія є і у вигляді повноцінної книги, яку я також збираюся колись прочитати. Але найперше я взнала про цей твір Неда Віззіні, мабуть, у форматі музичного театру. Хоча книга була написана ще двадцять років тому, можу сказати, що вона дуже гарно зображає сучасні реалії та істерію довкола штучного інтелекту. Персонажі Неда Віззіні ковтають пігулку, яка вживляє їм в мозок суперкомп’ютер, щоб той думав замість них і підсказував, як правильно поводитися і що казати, щоб завжди досягати успіху чи поставлених цілей. А в нас сьогодні є чат джі пі ті.
Ось такий список рекомендацій в мене вийшов сьогодні. Спершу я ще забула, що це мали бути поради, що читати англійською, тому переклала назви книг у довільному вигляді. Потім я все-таки повернулася і додала всі оригінальні назви.
Також у список випадково потрапила книга японської письменниці, але зважаючи на те, що українською з книг Саяки Мурати є наразі лише одна-єдина “Дівчина з крамнички”, то так чи інакше моя рекомендація буде стосуватися англомовної версії.
Сподіваюся, вам ці книги сподобаються. Приємного читання!