Books

Як повернутися до книг після затяжного нечитуна?

Останнім часом мені бракує концентрації уваги для того, щоб читати часто, чи читати багато. Кажу саме за “концентрацію”, бо виділити двадцять хвилин в день, щоб погортати якийсь роман чи нонфікшн – це об’єктивно не багато. А для того, щоб дочитати книгу – навіть, скажімо, одну на тиждень – більше цього і не треба. Десять сторінок тут, розділ там. Так і до невеликої новели не далеко. Тому в даному випадку справа саме в тому, щоб перестати скролити той довбаний ТікТок і сісти читати.

Саме зараз наді мною нависає якихось сорок сторінок для того, щоб “подолати” Осаму Дазая і його “Браковану людину”. І якби я справді задалася метою читати по книзі в тиждень… та хай навіть книгу в день!.. То в мене для цього є цілих два нечитаних бокс сети від Penguin Random House. Це все можна організувати.

Насправді, я зовсім по-трішки читаю паралельно кілька романів різної довжини і складності. Але дочитую все-таки більше графічні новели та аудіокниги на подвійній швидкості.

Щоразу, коли я підходжу до своєї книжкової шафи, то досить легко можу набрати собі купку повістей до 150 сторінок, збірки оповідань чи поезій, книги про мистецтво, в яких більше ілюстрацій, ніж букв. Це все ті самі трюки, щоб розчитатися і по-трохи перейти до “м’яса”. Відчути знову смак до закрученого сюжету і складних персонажів. Я би сказала, як зараз прийнято в бук комюніті, “товстунець”, але то би вийшло якесь недолуге словосполучення. Я не знаю тої термінології і не користуюся. Можливо, це робить з мене сноба, але я не збираюся перейматися такими дрібницями. Особливо, якщо зараз я пишу більше для себе, ніж для публіки.

Так от! Воно ніби і читається, а ніби й не дуже. І наявність великої домашньої бібліотеки (і підписки на ліббі) зовсім не полегшують вибір… що читати?

В минулому, коли так траплялося, що я довго не могла зрушити з місця після затяжного періоду нечитання, допомагало розчистити полицю в гудрідс і почати спочатку. Взяти щось одне, що давно муляло очі. Або вибрати навмання незнайомого досі автора. Можливо, саме це мені і треба зробити. А сьогодні я буду читати Дазая.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *