Вперше допис було опубліковано в моєму старому блозі “Гніздечко Гальці”, 3 Липня, 2014

Вчора зі мною поділилися посиланням на сайт Euclide the Game, зокрема тому знову завершилася невдачею спроба виспатися. В цій онлайн грі треба розв’язувати задачі з геометрії, комбінуючи різні функції, типу знайти медіану чи намалювати коло з заданим радіусом. Й от що мені згадалося. В школі геометрія мені давалася легко, але вчила її частково через силу, тому що було не цікаво. Тоді чому ж ось ця Евклідова гра з тими самими правилами і навіть ненависними вписаними трикутниками цікава?
Тому що у грі показано, як використовувати ті правила всі й одразу і отримувати при цьому прикольний результат (і красивий). В школі нам давали одне правило на тиждень, яке всі успішно мучили, поки не засвоювали, лише щоб забути наступного тижня, коли починалася нова тема.
Я вбачаю в цьому одну з проблем нашої системи освіти. Всі знання, які ми б мали опанувати за тих десять чи вже дванадцять років, розбивають на маленькі шматочки. Ніби так легше засвоювати. На практиці виходить, що ті дрібки ніяк не можуть зв’язатися до купи і швидко розпорошуються. Тому й не цікаво, тому швидко забувається.
Я читала колись таку думку, що вивчати все комплексно, то мізки можна собі поламати. Насправді все навпаки. Оскільки в математиці я не експерт, то далі буду писати про те, з чим стикаюся щодня і зблизька. Про англійську мову.
Як краще, швидше та ефективніше вивчити англійську мову? Піти на курси (в універ, до репетитора і т.п.) чи поїхати в англомовну країну та пожити в тому середовищі?
На курсах і т.д. вчать “правильно” – по темах, з підручником та домашніми завданнями. А багато випускників таких курсів потім можуть нормально спілкуватися англійською? Всі випускники інязу вміють без задньої думки переключитися на іноземну мову та не шпортатися в часах та правилах? Є такі, але їхні вміння прийшли зовсім не з підручників та навчальних програм.
Одразу кажу, що не буває ніякого хисту до мов. Ну, не існує такого поняття, тому можна вже перестати виправдовуватися тим, що “не дано”. Візьміть будь-кого без того хисту і залишіть в іншій країні на тиждень-два абсолютно без змоги спілкуватися зі “своїми”, і побачите, як швидко він заговорить, хай навіть на побутовому рівні.
Вся справа в середовищі.
В повсякденному спілкуванні ніхто не акцентує увагу на тому, скільки часів та правил використовує в одній фразі. Ніхто не слідкує за тим, наскільки складну чи просту лексику вживає. Оцей поділ лексики по віку дитини взагалі річ дуже приблизна. Те чи інше слово може вважатися складним лише на думку того, хто складав підручник. Наскільки добре воно запам’ятається, залежить виключно від того, як часто воно буде зустрічатися в спілкуванні, в книгах, фільмах. Найкраще запам’ятовуються слова і цілі фрази в піснях (при цьому будь-якої складності і тематики; з пісні слів не викинеш, як то кажуть).
Можливо, дуже страшно вчити одразу десять часів. Але навіщо заучувати правила, якщо можна розібратися із їх сенсом, зрозуміти, чому так, а не інакше. Ніхто ж навмисне не сидів і думав, як би це складніше закрутити. Всі правила мають за собою досить просте та логічне пояснення, що сягає трохи в історію того, як мова формувалася.
Одним словом, треба вчитися одразу думати по-англійськи.
Якщо комусь може здатися, що це не реально, лише скажу, що за один навчальний рік в мене учениця “без хисту” від абсолютної відмови взагалі щось писати чи читати довчилася до того, що літературно перекладає навіть те, чого я ще не пояснювала, і читає дитячі книжки в оригіналі і не адаптовані. Це четвертий клас звичайної школи.
Іще один приклад, коли за кілька занять “по моїй геніальній методиці” учениця залюбки слухає Dido і вже дивиться якийсь мультсеріал в оригіналі, хоча раніше було “не дивлюся, бо не розумію”.
Так що вивчити можна абсолютно все, що завгодно. Тільки для цього треба спершу побачити, що тими знаннями користуватися зовсім не страшно, а навіть весело. А потім створити середовище. Це набагато простіше, ніж здається.
п.с. і байдуже, що я почала за математику. нема ніякої різниці, що вчити. принципи всюди ті самі.
Leave a Reply