Мій основний блог, який я веду англійською мовою і в основному для письменницької публіки, набирає гарні оберти з органічним трафіком. Тим часом, я й гадки не маю, про що писати тут. Колись це здавалося таким простим. Я могла спонтанно про щось подумати, піти і написати допис у блог за якусь-там годину. Про те, що я прочитала чи побачила, якусь випадкову думку, прочитану книгу.
-
-
Вперше опубліковано в блозі «Гніздечко Гальці», 16 Червня, 2014 Матіос відновлює мою віру в сучасну українську літературу. Щоразу коли здається, що наші автори не здатні видати кількасот сторінок адекватного читабельного тексту, достатньо взяти до рук щось із творів Матіос і знову все добре. Мова Матіос дуже насичена і різнобарвна. Це не чиста літературна мова, а діалект, але на відміну від інших авторів, які таким грішать, в Матіос розповідь ллється єдиним потужним потоком, заповнюючи кожну клітинку мозку.
-
Вперше опубліковано в “Гніздечку Гальці”, 13 Липня, 2014 1 Minutes Позавчора я з дурості прогавила день на 750words. Як то часом буває, почала дивитися щось на ютубі, а, коли отямилася, було вже пів-першої наступного дня. Шкода, що так вийшло. Я насправді дуже засмутилася цим. Хоча навіть не стільки тим, що прогавила день, а банальністю причини. Тим не менше продовжую писати щодня. Колись такі невеличкі халепи вибивали мене з ритму. Я так могла потім довго навіть не підходити до тої справи, з якої збилася. Але один день це лише один день. І навіть якщо це тиждень, місяць чи півроку. Ніколи не пізно повернутися до…