Вже минуло більше року, відколи я придбала свою садибу, а скоро навіть буде рік як я тут живу. Уявляєте? Я зиму тут перезимувала. Зібрала врожай. Навіть кота прихистила, який насправді мешкає тут ще довше за мене. Як же так трапилося? Почну з самого початку.
Чому я вирішила купити будинок за містом
Насправді, моїм найпершим пріоритетом було просто придбати житло. На той момент я вже досить довго працювала на корпоративній роботі і оцей ажіотаж від того, що раптом маєш “дорослі” гроші, розвіявся і настала реальність.
Я завжди вважала, що житло – це перша необхідність. Мене якось не вражали міркування вголос усіх родичів, які так любили рахувати на пальцях кімнати в батьківській квартирі і примовляти…
“В оцій кімнаті ти з чоловіком і дітьми зможеш жити… а в оцій сестра з чоловіком і дітьми… а старі батьки в третій.”
Як вам така математика? Три кімнати на три сім’ї! В найкращих традиціях радянського союзу.
Особливо дивно було, коли такими фразами почав говорити мій двоюрідний брат. Подумати б, звідки в нього в голові беруться такі ідеї? Але я ніколи на це не зважала, бо знала й без всяких добродіїв, що я маю робити.
Спершу я роздивлялася квартири, а тоді ми з сестрою сіли, подумали і вирішили, що будинок із садом – це щось таке, що ми рано чи пізно хотіли б для себе. Але навіщо відкладати мрію на потім? І забігаючи наперед скажу – знаючи те, що я знаю зараз – була би змога, я би ще десять років тому переїхала за місто!
Переваги життя в окремому будинку
Думаю, якщо називати хату на селі особняком або гарно по-літературному садибою, то переваги здаються очевидними. І все-таки я перерахую кілька основних пунктів, які я виділила особисто для себе.
- Можна шуміти в будь-який час і не потурбуєш сусідів. Я з особливим задоволенням люблю помити голову о третій ночі і потім шуміти феном та думати про те, що моя сестра в своїй квартирі так зробити не може.
- Набагато більше часу проводиш на свіжому повітрі. В перші місяці життя в садибі в мене, мабуть, був передоз киснем. Найбільше задоволення зранку вийти на ганок, пити каву і дивитися на те як поволі розвиднюється туман, а кіт вискакує з трави і біжить до мене, мов той “польовий дельфін”.
- Можна посіяти найгарніші квіти і посадити які-завгодно кущі та дерева. Звісно потім за усім тим треба доглядати, але ж МОЖНА! Так я собі посадила самшит, яким ще буду займатися, бо він трохи засох. А троянди… Я навіть не можу вам передати, як це засадити кожен куточок трояндами. Я лише один сезон займаюся садівництвом, але мене вже тішать ці чудові квіти. І ви б бачили, як в мене розрісся цього року виноград!
- Стрих можна переробити на мансарду! Це те, що я планую зробити колись, сама не знаю коли. А на мансарді потім влаштувати невеличкий кінозал з екраном і проектором, і жодних меблів, крім футону посередині.
- Майже не залежиш від комунальних служб. Якщо так подумати, то життя в окремому будинку можна собі облаштувати так, щоб бути майже на 100% автономним. Маю знайомих, які навіть ставили собі сонячні батареї з генератором, але я так далеко заходити наразі не планую. Зате мені подобається, що можу обігрівати собі хату тоді, коли мені холодно, а не лише з певного дня в календарі. Справді, в моєї сестри в будинку, ніби й котел автономний, але все одно чомусь сусіди вперто голосують “проти”, щоразу, коли виникає питання, чи увімкнути опалення на кілька тижнів швидше.
- Город – це класно! Вирощувати власну їжу і точно знати, що воно не кроплене і не підсипане! Ну, гаразд, ведмедка підїдає картоплю і це проблема. Але навіть незважаючи на шкідників, цього року ми зібрали досить пристойний врожай і це ще навіть не кінець сезону. Навіть була малина і лохина із малесеньких кущиків, які тільки-но посадили кілька місяців тому. І, мабуть, я ніколи в житті не їла стільки суниці і полуниці з грядки. Це не той випадок, коли купуєш кілограм і треба з’їсти, щоб не пропало. А от захотілося, вийшла з хати, назбирала миску ягідок і поласувала.
Я думаю, що цей список буду продовжувати й надалі.
На що варто звернути увагу при купівлі будинку
Мабуть, цей пункт дуже індивідуальний і залежить від багатьох факторів, але я можу принаймні поділитися власним досвідом.
- Локація, локація, локація. Варто орієнтуватися, де знаходиться дім від найближчого великого міста. Які дороги? Який туди їде транспорт? Найперша хата, на яку ми поїхали дивитися, була ніби й непогано розташована, але ті останні кілька кілометрів до села ми їхали по жахливій дорозі і це зіпсувало мені все враження. Навіть якби сама хата була ідеальна, я б відмовилася просто через жахливий доїзд. В результаті те, що ми вибрали, цілком нас влаштувало в плані відстані і дороги, а вже потім ми з’ясували, що тут також дуже гарно ходять міжміські маршрутки. Так що це був бонус!
- Сусіди – це важливо! Знову ж таки, порівнюю з першим варіантом, де здавалося, що хата стоїть не окремо, а ніби притулилася поміж іншими господарками. Тут мені подобається певний рівень приватності і водночас хороші сусіди. Можна собі сидіти весь день клацати роботу в ноутбуці, а можна перейтися через дорогу до сусідки на каву або збирати смородину. Потеревенити через паркан про погоду і як в кого морква виросла. Попросити сусіда привезти мішок гіпсу чи забігти на хвильку і перевірити, чому заповітрився той довбаний насос. Щось запитати, передати, порадитися – така взаємність дуже важлива.
- Стіни, вікна, підлога, каналізація… Я дивилася виключно на цегляні хати і задоволена таким рішенням. Далі майже одразу ми зайнялися тим, що треба було залити стяжку і робити підлогу. Це було на сто відсотків найкраще рішення одразу після придбання хати. Першу зиму я перебула із старими вікнами і трохи шкодую, що їх не можна було відреставрувати – вони були такі гарні! Але тепло важливіше. І ще мені дуже пощастило, що хата трапилася із ванною кімнатою і майже зробленою повноцінною каналізацією з хорошими керамічними трубами. Довелося доробити зовсім трішки, щоб було комфортно жити постійно, а не наїздами. Якщо забезпечена оця база, то маю сказати, що жити тут абсолютно так само комфортно, як і в місті.
- Вода! Вирішила вивести це окремим пунктом, тому що це дуже важливо. Добре, коли є хороша криниця з якісною водою або свердловина. Іще ліпше, коли вода проведена до хати. Абсолютно прекрасно, коли криниця доглянута і не замулена. В мене за це літо, може, двічі пропадала вода в криниці. Вперше це було стресово, підчас того дуже спекотного періоду, коли в багатьох сусідів пересохли криниці. На щастя, вода була в сусідки і кілька днів ми бігали до неї з відрами. А потім я знайшла, де замовляти бутлі з питною водою. Вдруге я вже була приготована і з бутлями, тому не так розчарувалася. Та й тоді вода пропала лише на кілька годин. Наступного року, здається, мій сусід хоче робити свердловину, тому теж розглядаю такий варіант.
- Газ чи дрова? Як гріти хату. Я вирішила додати цей пункт, бо знаю, що він важливий. Насправді, тут варіантів набагато більше, тому треба досліджувати і вибирати індивідуально. Я вже начиталася і за котли, і за оті теплові помпи(?). Наразі я експериментую і далі буду вирішувати, чи захочу перекласти стару кахлеву піч, чи поставити в одній з кімнат буржуйку… Сьогодні я навіть думала про котел і батареї, хоча ще рік тому я була категорично проти наскрізьного довбання моїх стін.
Я б могла продовжувати, але не хочу переводити допис у категорію… сто і одна дуже конкретна річ яка трапилася саме в моєму випадку. Насправді, багато ньюансів з’ясовується вже, коли тут живеш, і не все можна повністю передбачити. Треба залишати трохи місця для непередбачуваного і діяти по ситуації.
Що могло б бути й краще…
Цей пункт я додаю із певним сумнівом, тому що здається, що наразі всі несподіванки не були настільки критичними. Що ж я можу сюди додати?
Було б краще, якби я вміла керувати машиною. Ні, ви не подумайте… Тут мені трапилося абсолютно чудове місцеве відділення Нової Пошти, а потім я відкрила для себе MauDau. І в такій комбінації я не відчуваю, щоб мені чогось нагально бракувало. Просто часом я думаю, що “на своєму ходу” я би могла поїхати в Епіцентр і вибрати плитку для ванної кімнати таку, яка мені сподобається, а не гадати по фото. Або поїхати у перукарню і зробити собі короткий боб з чубчиком. Або навіть влаштувати собі театральний день. Звісно, я все одно поїду і в театр, і по галереях, просто наразі я ще не розібралася з логістикою.
Далі маю зізнатися, що все-таки я не усвідомлювала, наскільки в приватному будинку треба ретельно стежити за вологістю в приміщенні. Тепер я відсуваю книжкові полиці подалі від стіни і всюди, де можна і не можна, пхаю оті поглиначі вологи.
Ну, і те, про що я вже згадувала на самому початку допису… Якби я знала, яка це радість, коли росте кущ троянди або молоденьке деревце, то задумалася б про купівлю будинку ще десять років тому. Все росте і змінюється, для всього потрібен час. Тому я зараз дивлюся на свій сад чи квітник і уявляю, як гарно він буде виглядати через пять чи десять років. З кожним роком буде тільки краще.