Мій основний блог, який я веду англійською мовою і в основному для письменницької публіки, набирає гарні оберти з органічним трафіком. Тим часом, я й гадки не маю, про що писати тут.
Колись це здавалося таким простим. Я могла спонтанно про щось подумати, піти і написати допис у блог за якусь-там годину. Про те, що я прочитала чи побачила, якусь випадкову думку, прочитану книгу.
(more…)Вперше опубліковано в блозі «Гніздечко Гальці», 16 Червня, 2014
Матіос відновлює мою віру в сучасну українську літературу. Щоразу коли здається, що наші автори не здатні видати кількасот сторінок адекватного читабельного тексту, достатньо взяти до рук щось із творів Матіос і знову все добре.
Мова Матіос дуже насичена і різнобарвна. Це не чиста літературна мова, а діалект, але на відміну від інших авторів, які таким грішать, в Матіос розповідь ллється єдиним потужним потоком, заповнюючи кожну клітинку мозку.
(more…)Вперше опубліковано в “Гніздечку Гальці”, 13 Липня, 2014 1 Minutes
Позавчора я з дурості прогавила день на 750words. Як то часом буває, почала дивитися щось на ютубі, а, коли отямилася, було вже пів-першої наступного дня. Шкода, що так вийшло. Я насправді дуже засмутилася цим. Хоча навіть не стільки тим, що прогавила день, а банальністю причини. Тим не менше продовжую писати щодня. Колись такі невеличкі халепи вибивали мене з ритму. Я так могла потім довго навіть не підходити до тої справи, з якої збилася. Але один день це лише один день. І навіть якщо це тиждень, місяць чи півроку. Ніколи не пізно повернутися до тої справи, яка тобі подобається. Чи це отакі вільні писання на 750words, блог чи ютуб канал. Причина перерви нікого не цікавить. А якщо не продовжувати, то й попередні результати ніби не зараховуються. Тому продовжую писати.
(more…)Вперше допис було опубліковано в моєму старому блозі “Гніздечко Гальці”, 3 Липня, 2014
Вчора зі мною поділилися посиланням на сайт Euclide the Game, зокрема тому знову завершилася невдачею спроба виспатися. В цій онлайн грі треба розв’язувати задачі з геометрії, комбінуючи різні функції, типу знайти медіану чи намалювати коло з заданим радіусом. Й от що мені згадалося. В школі геометрія мені давалася легко, але вчила її частково через силу, тому що було не цікаво. Тоді чому ж ось ця Евклідова гра з тими самими правилами і навіть ненависними вписаними трикутниками цікава?
(more…)… в інтернеті, одразу виникає кілька думок.
По перше, де активні особисті блоги? Я дивувалася і шукала десять років тому. І от моя сестра недавно зробила собі блог з книжковими відгуками і так само мені сказала… Коли не сяду пошукати однодумців, усі блоги давно закинуті і не активні.
(more…)Я вирішила продовжити свою колись улюблену рубрику, де я ділюся з вами посиланнями на різні корисні ресурси для вивчення англійської мови. Ловіть посилання!
(more…)Колись давно на просторах україномовного інтернету існувало таке собі “Гніздечко”. Воно вже давно спорожніло і лишилося забуте-закинуте далеко за межами результатів сторінок пошуку.
Але ось тут раптом з’явився новий блог, ще й на окремому домені. Так от, вітаю вас! Можете називати мене просто Галею. Гальця залишилася далеко в минулому і лише для близьких. Але от писати все одно треба. Тому блог тепер буде тут!
Насправді, я зареєструвала свій особистий блог ще десь два місяці тому і одразу англійською мовою. Ви, мабуть, помітили, що читаєте цей допис на субдомені, але це дрібниці. Для моєї української аудиторії я вирішила писати окремо, тому й з’явилося це місце.
Наразі я планую писати в цьому блозі загалом про життя і зокрема про моє письменництво (в межах укр сегменту, звісно). Можливо, тут будуть огляди на книги, що зараз відбувається у вітчизняному книговидавництві і всяке різне.
Традиційно, блог я використовую радше для самоорганізації і для того, щоб нагадувати собі, що ж я насправді маю робити. Часом такі дрібниці забуваються…
Як колись я вже казала… мені просто треба писати.